Аналіз п’єси Івана Карпенка- Карого «Сто тисяч»
1. Сюжетну канву для п’си драматург узяв з реального життя. В
Єлисаветграді у 80-х роках ХІХ століття активно діяли зграї шахраїв, які
оббирали засліплених жадобою до багатства місцевих «хазяїв», продаючи фальшиві
гроші. Перша редакція твору «Гроші» з’явилася у 1889 році, але була заборонена цензурою. Остаточна редакція «Сто тисяч» вийшла у тому
ж таки 1889 році, в якій драматург показав, як жадоба до збагачення штовхала
людей на злочин.
2. Тема: зображення ненаситної жадоби до
багатства будь-якою ціною.
3. Головна ідея: «зла сатира на чоловічу любов до
стягання без жодної іншої мети», за визначенням самого автора.
4. За жанром – це сатирична трагікомедія.
5. Сюжет твору – життєвий (основним
джерелом для його створення стало тогочасне життя українського народу та
історичне минуле України).
Основні проблеми:
-
бездуховність
та моральна деградація;
-
власницька
любов до землі;
-
духовна
обмеженість;
-
прагнення
до збагачення будь-якими засобами;
-
невігластво
по відношенню до науки;
-
руйнівна
сила грошей.
6. Наявний трагічний конфлікт між згубною
пристрастю героя до грошей та неможливістю їх отримати чесним шляхом.
7. Комедія в 4-х діях із ремарками автора.
8. Герасим Никодимович Калитка – багатий селянин,
Параска – його дружина, Роман – їхній син, Савка – кум Герасима, Бонавентура –
копач, Невідомий – шахрай, Гершко – посередник, Мотря – наймичка, Клим –
найманий робітник.
9. Мова твору високохудожня. В тексті п’єси
багато
прислів’їв («Запас біди не чинить»,
«Береженого Бог береже», «Що з воза впало, те пропало», «Обіцянка – цяцянка, а
дурневі радість», «Не такий чорт страшний, як його малюють») та
фразеологічних зворотів («цапа скакати», «зайці в голові», «лизати руки»,
«землі під собою не чув», «на глум піднімаєте», «у чорта очі на лоба
повилазять», «не з полохливого десятка»).
10. Твір Карпенка-Карого, написаний ще у ХІХ
столітті, актуальний і в наші дні, оскільки порушує проблеми, що мають місце і
сьогодні. Калитки існують. Адже доки мають місце грошові відносини між людьми,
доти процвітатимуть шахраї, готові в будь-який момент знайти чергову жертву (взяти
хоча штучно створені фінансові піраміди або фіктивні банківські установи, що
наживаються на довірливих громадянах, які прагнуть швидко розбагатіти.)
11.Перша сценічна постановка у 1890 році. В
ролі Герасима Калитки сам
Іван Карпенко-Карий. Вперше п’єсу було екранізовано у 1958 році на
Київській кіностудії художніх фільмів ім. О.П.Довженка за театральною
постановкою спектаклю режисера Академічного драматичного театру ім.
Івана Франка Гната Юри. З того часу і до сьогоднішніх днів «Сто тисяч»
Карпенка-Карого обов’язково присутня у репертуарах столичного та
місцевих драмтеатрів.
12.Відомому драматургу особливо вдалося
створити образ сільського глитая,
єдиною метою якого було збагачення. Зображуючи Герасима
Никодимовича Калитку у гостро сатиричному плані, Карпенко-Карий в
його особі висміяв усіх калиток як типове явище тогочасної дійсності. У
гонитві за багатством головний герой втрачає якості нормальної
людини.
Він
раз у раз потрапляє у смішні ситуації, а під кінець навіть
катастрофічне становище. Однак у мене це викликає лише презирство і
глузливий сміх.
привет
ВідповістиВидалитипривет
ВидалитиСоси хуй
Видалитикласно
ВидалитиБан
ВидалитиРобота норм спс
ВідповістиВидалитиРобота нормальна, я би сказал что отлична.
ВідповістиВидалити